Магнітно-резонансна томографія прямої кишки

МРТ прямої кишки є ключовим методом стадіювання раку прямої кишки та планування хірургічного або комбінованого лікування. Дослідження дозволяє точно визначити відстань від пухлини до мезоректальної фасції, стан регіонарних лімфовузлів та ступінь інвазії у суміжні структури. Також застосовується для діагностики анальних свищів та глибокого тазового ендометріозу.

• Стадіювання раку прямої кишки (T- та N-стадія за класифікацією TNM).
• Оцінка мезоректальної фасції та циркулярного краю резекції перед операцією.
• Контроль відповіді на неоад'ювантну хіміопроменеву терапію.
• Діагностика анальних та ректовагінальних свищів.
• Виявлення глибокого інфільтруючого ендометріозу задньої тазової компартменти.
• Підозра на рецидив після радикального видалення прямої кишки.

МРТ є безпечним методом без іонізуючого випромінювання. Протипоказаний при наявності несумісних металевих імплантатів або кардіостимулятора. Введення контрасту виконується за відсутності протипоказань з боку нирок та алергологічного анамнезу.

• Очисна клізма напередодні ввечері та вранці у день дослідження (за призначенням лікаря).
• Невелике наповнення прямої кишки (введення 100-150 мл теплої води безпосередньо перед МРТ для розтягання просвіту).
• Уникати газоутворювальних продуктів 24 години до обстеження.
• Не їсти 4-6 годин перед дослідженням.
• Повідомити лікаря про наявність внутрішньоматкової спіралі або тазових імплантатів.

1. Пацієнт укладається на спину, котушка розміщується над ділянкою тазу.
2. Виконуються T2-зважені серії у трьох площинах із тонкими зрізами (3 мм) для детального аналізу стінки кишки та мезоректальної фасції.
3. Проводиться DWI для оцінки відповіді на лікування та виявлення резидуальної пухлини.
4. Аналізується стан регіонарних лімфовузлів: мезоректальних, клубових, крижових.
5. За показаннями виконується постконтрастна динамічна МРТ для уточнення меж пухлини.
6. Загальна тривалість 30-40 хвилин залежно від протоколу.

Висновок включає опис пухлини (відстань від аноректальної межі, T-стадія, відстань від мезоректальної фасції), стану лімфовузлів (N-стадія) та наявності екстрамуральної судинної інвазії (EMVI). При свищах вказується їх хід, внутрішній отвір та відношення до сфінктерного апарату.