Магнітно-резонансна томографія м’яких тканин шиї з оцінкою стану лімфатичних вузлів

МРТ м'яких тканин шиї з оцінкою стану лімфатичних вузлів є високоінформативним методом візуалізації м'язів, судин, слинних залоз, лімфатичних вузлів та інших структур шийної ділянки без іонізуючого випромінювання. Метод особливо цінний при виявленні збільшених або змінених лімфовузлів, підозрі на пухлини та запальні процеси шиї.

• Збільшення лімфатичних вузлів шиї невідомого походження.
• Підозра на злоякісне ураження лімфатичних вузлів або м'яких тканин шиї.
• Пошук первинної пухлини при виявленні метастазів у шийні лімфовузли.
• Запальні утворення шийної ділянки (абсцес, флегмона, аденіт).
• Контроль ефективності лікування онкологічних захворювань.
• Підозра на аномалії розвитку судин або бранхіогенні кісти шиї.

МРТ не використовує іонізуюче випромінювання і є безпечним для більшості пацієнтів. Абсолютні протипоказання: наявність несумісних з МРТ металевих імплантатів, кардіостимулятора або нейростимулятора. Відчуття тісноти у тунелі апарату вирішується застосуванням берушів або легкої седації за погодженням з лікарем.

• Спеціальна підготовка зазвичай не потрібна.
• Зняти прикраси, металеві аксесуари, ланцюжки перед обстеженням.
• Повідомити лікаря про наявність металевих імплантатів або кардіостимулятора.
• За необхідності введення контрасту утриматися від їжі 4-6 годин.

1. Пацієнт займає горизонтальне положення, голова фіксується у спеціальній котушці для шийного відділу.
2. Стіл з пацієнтом переміщується у тунель апарату МРТ.
3. Виконуються серії зображень у кількох проєкціях у режимах T1, T2 та STIR.
4. Проводиться окремий протокол оцінки лімфатичних вузлів за короткою та довгою осями.
5. За показаннями вводиться контрастна речовина та виконуються постконтрастні серії.
6. Пацієнт залишається нерухомим протягом усього дослідження.

Лікар-радіолог описує розміри, форму, структуру та характеристики сигналу всіх виявлених лімфатичних вузлів. Вказуються групи залучених вузлів (підщелепні, глибокі шийні, задні шийні та ін.). Виявлені об'ємні утворення оцінюються за критеріями доброякісності або злоякісності (правило розміру, некроз, конгломерати).