Магнітно-резонансна томографія м’яких тканин однієї анатомічної ділянки

МРТ м'яких тканин однієї анатомічної ділянки охоплює детальну візуалізацію м'язів, сухожиль, фасцій, підшкірно-жирової клітковини, судин та нервів у будь-якій зоні тіла: верхні та нижні кінцівки, тулуб, шия. Метод перевершує рентген та КТ у виявленні ранніх змін м'яких тканин і є методом вибору при підозрі на об'ємні утворення.

• Об'ємні утворення м'яких тканин (ліпоми, кісти, гангліони, пухлини).
• Розриви або пошкодження м'язів і сухожиль після травми.
• Запальні та інфекційні процеси (міозит, некротизуючий фасцит, абсцес).
• Диференційна діагностика доброякісних і злоякісних новоутворень.
• Контроль після операційного лікування пухлин м'яких тканин.
• Оцінка гематом та посттравматичних змін.

МРТ є безпечним методом без іонізуючого випромінювання. Протипоказаннями є наявність несумісних з МРТ металевих імплантатів або кардіостимулятора. У разі введення контрасту можливі рідкісні алергічні реакції; перед процедурою збирається алергологічний анамнез.

• Спеціальна підготовка не потрібна.
• Зняти одяг з металевими деталями, прикраси та годинник в ділянці обстеження.
• Повідомити персонал про металеві імплантати або кардіостимулятор.
• За призначення контрасту не їсти 4-6 годин до дослідження.

1. Пацієнт займає зручне положення лежачи, досліджувана ділянка розміщується у центрі МРТ-котушки.
2. Проводяться нативні серії зображень у T1- та T2-зважених режимах у кількох проєкціях.
3. Виконується жирово-супресивна послідовність STIR або PD fat-sat для виявлення набряку та запалення.
4. За потреби вводиться контрастна речовина і виконуються постконтрастні зображення.
5. Лікар-радіолог аналізує отримані дані та готує детальний висновок.

Висновок містить опис виявлених змін м'яких тканин із вказівкою їх локалізації, розмірів, структури та ступеня васкуляризації. Порівняння з нормальними анатомічними структурами дозволяє точно охарактеризувати патологію та сформулювати диференційно-діагностичний ряд.