Магнітно-резонансна томографія головного мозку при розсіяному склерозі

МРТ головного мозку при розсіяному склерозі виконується за протоколом MAGNIMS, який включає аксіальні та сагітальні FLAIR-зображення, Т2-зважені зображення, Т1-зважені зображення для виявлення «чорних дір», а також дифузійно-зважену послідовність. Цей протокол оптимізований для виявлення та характеристики демієлінізуючих вогнищ у перивентрикулярній, юкстакортикальній та субтенторіальній зонах.

Дослідження застосовується як для первинної діагностики розсіяного склерозу, так і для регулярного моніторингу активності захворювання та оцінки ефективності хвороборемоделюючої терапії.

• Підозра на розсіяний склероз (перший клінічний епізод демієлінізації)
• Встановлений діагноз розсіяного склерозу (планова МРТ-моніторинг активності)
• Оцінка стану до початку або при зміні хвороборемоделюючої терапії
• Клінічно ізольований синдром для оцінки ризику переходу у розсіяний склероз
• Диференційна діагностика демієлінізуючих та судинних уражень білої речовини
• Підозра на нейрооптикомієліт спектра AQP4 або MOG

МРТ при розсіяному склерозі є безпечним і не несе специфічних ризиків для пацієнтів із цим захворюванням. Стандартні протипоказання: несумісні металеві імплантати, кардіостимулятор. Дослідження можна повторювати необмежену кількість разів без шкоди для здоров'я.

• Зняти металеві прикраси та предмети перед обстеженням
• Принести попередні МРТ-знімки або CD-диск для порівняльної оцінки
• Продовжувати прийом призначених препаратів у звичному режимі

1. Пацієнт вкладається на стіл томографа, голова фіксується у котушці для голови
2. Виконуються аксіальні та сагітальні FLAIR-зображення для виявлення перивентрикулярних, юкстакортикальних та субтенторіальних вогнищ
3. Виконуються Т2-зважені зображення для оцінки розмірів та кількості вогнищ
4. Виконуються Т1-зважені зображення для виявлення «чорних дір» як маркерів незворотного ураження
5. Виконується дифузійно-зважена послідовність для диференційної діагностики
6. Лікар-радіолог порівнює знахідки з критеріями McDonald та з попередніми дослідженнями

Висновок описує кількість, локалізацію (перивентрикулярна, юкстакортикальна, субтенторіальна зони), розміри та сигнальні характеристики вогнищ, наявність атрофічних змін та «чорних дір». При наявності попередніх знімків проводиться порівняльна оцінка динаміки: нові вогнища, зменшення або збільшення їх кількості.