КТ верхнього поверху черевної порожнини (печінка, селезінка, підшлункова залоза, жовчний міхур)

КТ верхнього поверху черевної порожнини охоплює чотири ключові органи: печінку, селезінку, підшлункову залозу та жовчний міхур, а також прилеглі судини і лімфатичні вузли. Дослідження дозволяє виявити вогнищеві зміни, оцінити структуру паренхіми та судинне кровопостачання органів, що є критичним для диференціювання доброякісних утворень від злоякісних.

При необхідності дослідження доповнюється внутрішньовенним контрастуванням у три фази (артеріальна, венозна, відстрочена), що дозволяє оцінити динаміку накопичення контрасту у виявлених утвореннях відповідно до критеріїв LI-RADS.

• Підозра на пухлину печінки, гепатоцелюлярну карциному або метастази
• Жовтяниця нез'ясованого походження: оцінка жовчних проток та головки підшлункової залози
• Гострий або хронічний панкреатит, кісти та псевдокісти підшлункової залози
• Жовчнокам'яна хвороба та її ускладнення (холедохолітіаз, холангіт)
• Гепатомегалія, спленомегалія, портальна гіпертензія
• Скринінг та стадіювання при онкологічних захворюваннях

Ефективна доза опромінення при КТ верхнього поверху черевної порожнини становить 5-10 мЗв. Дослідження відповідає принципу ALARA. При контрастному підсиленні враховуються ризики алергічної реакції та контрастіндукованої нефропатії. Для вагітних метод має обмежені показання, перевага надається МРТ або УЗД.

• Утриматися від їжі не менше 4 годин до дослідження (для якісної візуалізації жовчного міхура бажано 6-8 годин)
• Вода дозволена у невеликих кількостях
• За 2-3 дні виключити газоутворюючі продукти: бобові, чорний хліб, свіжі овочі, газовані напої
• При контрастуванні: надати аналіз на креатинін, повідомити про алергії та прийом метформіну

1. Реєстрація та перевірка підготовки (голодування, наявність аналізів)
2. Укладання пацієнта на стіл томографа в положенні лежачи на спині
3. Нативне сканування від куполу діафрагми до нижнього полюсу нирок
4. Введення контрасту та артеріальна фаза сканування (25-35 сек після ін'єкції)
5. Венозна фаза (65-80 сек) та відстрочена фаза за необхідності (3-5 хв)
6. Складання висновку з оцінкою кожного органу та виявлених змін

Висновок надається у день дослідження. Радіолог описує розміри, структуру та щільність паренхіми печінки і селезінки, стан жовчних проток і жовчного міхура, головного протоку підшлункової залози. При виявленні вогнищевих утворень характеризується їхня природа відповідно до класифікацій LI-RADS та mRECIST.