Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (печінка, жовчний міхур, жовчні шляхи, підшлункова залоза, селезінка)

Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини є стандартним скринінговим методом оцінки паренхіматозних органів верхнього поверху живота. Дослідження охоплює печінку, жовчний міхур з жовчними протоками, підшлункову залозу та селезінку. Оцінюються розміри, ехоструктура паренхіми, судинний малюнок та наявність вогнищевих утворень або конкрементів.

Метод дозволяє діагностувати дифузні та вогнищеві захворювання органів без опромінення і є обов'язковим компонентом комплексного обстеження при болях у животі або змінах біохімічних показників крові.

• Болі та дискомфорт у правому або лівому підребер'ї
• Жовтяниця або знебарвлення калу
• Підозра на жовчнокам'яну хворобу або холецистит
• Дифузні захворювання печінки (гепатит, жировий гепатоз, цироз)
• Підвищення рівнів АЛТ, АСТ, білірубіну або амілази
• Спленомегалія або підозра на патологію підшлункової залози

Ультразвукове дослідження є безпечним, неінвазивним методом без іонізуючого випромінювання. Ніяких ускладнень після правильно проведеного УЗД не відзначається. Метод абсолютно безпечний для вагітних та дітей будь-якого віку.

• Дослідження проводиться строго натще: 6-8 годин без їжі та 4 години без рідини
• За 2-3 дні відмовтесь від продуктів, що підсилюють газоутворення: бобові, капуста, молочні продукти, чорний хліб, квас
• При надмірному газоутворенні прийміть ентеросорбент за призначенням лікаря напередодні ввечері
• Дітям строк голодування скорочується відповідно до вікових рекомендацій

1. Ви лягаєте на кушетку на спину, потім повертаєтесь на лівий та правий бік за вказівкою лікаря.
2. На шкіру живота наноситься ультразвуковий гель.
3. Лікар послідовно досліджує кожен орган: печінку, жовчний міхур та протоки, підшлункову залозу, селезінку.
4. При необхідності виконуються функціональні проби (наприклад, оцінка скорочення жовчного міхура).
5. Дані фіксуються та документуються у протоколі.
6. Після завершення гель видаляється серветкою.

Протокол містить розміри кожного органу, ехоструктуру паренхіми, стан судин, наявність конкрементів або об'ємних утворень, ширину жовчних проток та стан стінки жовчного міхура. Висновок видається у день дослідження з рекомендаціями для лікуючого лікаря.